Дитячі садочки на Харківщині стали заручниками мера

Понедельник , 14 августа 2006, 13:01
Майже двадцять тисяч малюків на Харківщині першого вересня не зможуть піти до дитячого садочку. У першій столиці катастрофічно не вистачає місць у дошкільних закладах.

 Основна тому причина – нині якраз підростають перші «наслідки» бебі-буму, що розпочався у 2004-му. Причина друга – більш ніж половина садочків досі знаходиться у руках арендаторів: саме там виробляють більшість «італійсього» взуття та «турецького» вбрання, у яке, завдяки ринку «Барабашова», вдягається пів-країни. Інші сірі будівлі, що призвані символізувати щасливе дитинство, але роками наводили нудьгу, у рекордні строки перетворились на європалаци для зовсім не маленьких та дуже забезпечених харків’ян. Однак ця ситуація турбує міську владу хіба що у рамках виступів на прес-конференціях та брифінгах. На ділі ж господарі міста чинять перепони тим, хто навіть за власний кошт намагається вирішити дорослі проблеми дитячих садочків.

Нині у Харкові працює близько 200 дитсадків. Потрібно ж не менше 250. На перший погляд цю проблему вирішити не важко: у місті є 450 відповідних будівель радянського зразку. Мер Михайло Добкін, після того, як до нього почали масово звертатись невдоволені батьки, офіційно заявив про те, що збирається ці будівлі повернути у власність громади, викупивши їх за бюджетні кошти у господарів чи розірвавши договори оренди із «ремісниками». Щоправда, чи пан мер не встиг перед цим заглянути у папірець з утвердженою для оприлюднення інформацією, чи його підлеглий, керівник управління освіти Харківської міськради Микола Андрєєв, який стверджує: «…жодний садочок не був проданий. Вони або знаходяться у підпорядкуванні Управління комунального майна та приватизації і віддані у довгострокову і короткострокову оренду, або підпорядковані районним управлінням освіти» не додивився. Тому харків’яни досі не можуть зрозуміти, чи володіє громада цими об’єктами, чи ні.

Міська влада навіть розробила спеціальну програму щодо повернення «блудних» садочків. Однак вона, як і передвиборча програма Михайла Добкіна, більш нагадує шкільний твір на тему «А непогано було б…». Бо поки що (а з моменту згаданих мерських обіцянок пройшло майже три місяці) жодну з подорослішалих дитячих будівель маленьким харків’янам не повернули. І навряд чи повернуть в недалекому майбутньому. Відновлення одного типового дитсадочку на двісті малят коштуватиме не менш ніж півтора мільйона гривень, і це без «викупу» у комерційної структури. Тобто, щоб повністю ліквідувати дефіцит місць, міській владі потрібно знайти приблизно 100 мільйонів гривень. Знайти десь. Бо у бюджеті їх не передбачено. Однак шукати кошти на вирішення цієї проблеми мер не поспішає. Навпаки, здається, робить усе можливе, аби цих грошей знайдено не було.
Останні місяці у місті склалася тривожна ситуація: нова команда, що прийшла до управління Харковом, розпочала перерозподіл вже сформованих ринків, бізнес-сфер та земельних ресурсів. Наприклад, за мерської турботи депутати міськради зупинили будівництво більше сотні житлових та торгівельних об’єктів у Харкові. А права рука Добкіна – регіонал із сумнівною репутацією та судимістю за шахрайство – Геннадій Кернес побачив своє покликання у знесенні торгівельних палаток, кіосків, стихійних базарчиків та зовнішньої реклами. Усе це, звісно, робить місто вільнішим. В першу чергу – від бюджетних коштів та робочих місць. За підрахунками незалежних спеціалістів, харківська казна від такої активності якраз і недорахується близько 100 мільйонів «дитсадівських» гривень у рік.

Тож виходить, мер-максималіст Михайло Добкін не розпочав реалізовувати програму реінкарнації дитсадків, бо розуміє, що «не потягне». Розмінюватися ж на якийсь один – не в його масштабі. На те він і максималіст. Мабуть, саме тому «вільні» (за словами Михайла Марковича) кошти у розмірі два мільйони гривень, які зявились у міському бюджеті, він направив на розширення власного штату: щоб швидше реагувати на звернення громадян. У тому числі, і на звернення щодо дитячих садочків...   
Втім, як кажуть, святе місце не пустішає. Що не може держава – роблять комерційні структури. В Харкові, як і в усіх інших містах, періодично з’являються платні садочки. Однак сума, яку потрібно заплатити батькам за місяць користування таким закладом (500 – 1000 грн.), більшість з них лякає. Бо це – приблизно стільки, скільки складає середня заробітна платня бюджетників.  
Песимізму у цій і без того не вельми райдужній ситуації додає ще один факт. Багаторукий, як бог Шива, міський голова (у нього 51 «голосуюча рука» однопартійців - регіоналів у міськраді) у ситуації з дитсадками користується принципами собаки на сіні. І сам не «гам», і іншому не дам. Особливо, якщо «інший» - найбільша у Харкові торгівельна група «TARGET». Ця компанія стала для нової влади улюбленим ворогом – за політичними мотивами. У депутатів міськради (згідно з настановами мера) стало вже «доброю традицією» кожну сесію накладати вето на один-два торгівельних чи соціальних об’єкти, що були заплановані компанією, і у які вже вкладено чималі кошти.

Однією з соціальних програм ТГ «TARGET» була реставрація та відкриття нового дитсадку для мешканців найбільш населеного мікрорайону мегаполіса. Керівництво компанії ще на початку 2006 року викупило на міському аукціоні приміщення за адресою проспект Гагаріна, 43-Г. До того його займали десятки орендаторів, котрі довели стан будівлі майже до катастрофічного. Виявилось, щоб зробити там капітальний ремонт, потрібно не менше 3 млн. грн.: на заміну покрівлі, підлоги, комунальних мереж, реставрацію внутрішніх приміщень та євроремонт. Ще стільки ж планувалося витратити на обладнання, меблі та все інше, необхідне дитячому закладу. Навіть ігрові майданчики у дворі та новий запроектований басейн повинні були відповідати європейським стандартам. Садочок планували відкрити уже першого вересня цього року, тому і педагогічний колектив встигли сформувати. Але. Міському голові Добкіну та його асистенту Кернесу такий заклад у межах Харкова здався недоречним.

Керівництво торгівельної групи вже три сесії поспіль намагається винести на розгляд депутатів міськради рішення про оренду земельної ділянки – двору дитячого садочку. І кожен раз його не виносять. Чому? На це юристам «Таргету» не дає відповіді ніхто. Ні депутати, ні юристи ради, ні відповідні чиновники, ні сам мер. Навіть на зустрічах з журналістами це питання ігнорується чи дається «взагалішній» коментар. Правда, декілька тижнів тому на одній з публічних зустрічей Михайла Добкіна, на якій саме обговорювалась ситуація щодо дитсадків, стався «інформаційний прорив».

Представники ТГ «TARGET» привселюдно нагадали мерові, (який тільки-но почав популістську промову з відповідними віртуальними обіцянками «забезпечити, стимулювати, гарантувати») як саме він «вирішує» проблему на конкретному прикладі. На що Михайло Маркович так само привселюдно повідомив, що він вже вирішив проблему з садочком на проспекті Гагаріна і землевідвід фірма отримає. Було це якраз перед черговою сесією. Та коли спеціалісти торгової групи знову пішли у міськвиконком, щоб побачити документи, які цю заяву підтверджують, їх чекало розчарування. Слова мера вкотре виявилися лише словами. Не вдалось навіть зрозуміти, на якому етапі бюрократичного лабіринту знаходиться дитсадівська справа.

Настала остання літня сесія. І садочок – а разом з ним двісті його майбутніх вихованців – знову «пролетіли». На цей раз – вже надовго. Бо розпочинати будівництво та ремонтні роботи восени, як відомо, недоречно.  
Дійсно, що то – триста малюків із двадцяти тисяч невлаштованих для нашого мера-максималіста? Тим більш, коли на карту поставлені його власні амбіції і його принцип ні в чому не поступатись «Таргету»? Та ще й у той час, коли конфлікт між владою та бізнесом у місті вийшов за окружний шлях Харкова і обговорюється навіть у коридорах Ради…

Анна Церковна