Починаючи з 2022 року корпуси та інфраструктура університету пережили 24 ракетних та артилерійських обстріли. Головний корпус, історична будівля за проєктом Олексія Бекетова, зазнав нищівного удару в лютому 2023 року. Окрім головного, були пошкоджені корпуси на Сумській, 40 (головна будівля університету архітектури і будівництва, що увійшов до складу ХНУМГ) та на Мироносицькій. Повністю зруйнований житлово-будівний коледж. Два прильоти пережив електромеханічний коледж. Загалом із 21 корпусу вишу були пошкоджені 16, а із 10 гуртожитків – 9 пошкоджені, 1 зруйнований.
За словами ректора ХНУМГ Ігоря Білецького, обстрілами було пошкоджено 65% усіх площ вишу - це понад 45 000 м² навчальних, лабораторних та житлових приміщень.
Усі три роки університет займається відбудовою, не очікуючи закінчення бойових дій, і це – свідомий вибір керівництва та спільноти ХНУМГ. Однак відбудова - це значно більше, ніж просто відновлення фізичної інфраструктури. Це процес, що передбачає не лише ремонт будівель, але й збереження колективу та формування візії майбутнього.
Першим кроком для відбудови будь-якої руйнації є створення проектно-кошторисної документації. Особливістю відбудови саме ХНУМГ є те, що цей університет є профільним будівельним вишем, а отже має власну експертизу. У ХНУМГ працює 67 фахівців із ліцензіями інженерно-технічного нагляду, проєктувальників, експертів, архітекторів тощо. Це дозволяє вишу своїми силами розробляти всю проєктно-кошторисну документацію на відбудову, не залучаючи сторонніх спеціалістів і не витрачаючи на це кошти.
Далі ця документація має пройти експертизу, а потім проекти повинні бути завантажені в систему Dream (державна система управління проєктами з відновлення). За словами Ігоря Білецького, п'ять проектів вишу наразі вже розміщені в Dream, ще 15 – розроблені і перебувають на різних стадіях погодження. Після завантаження у Dream починається пошук джерел фінансування.
Пошуком фінансування займається Міністерство освіти і науки. Джерела можуть бути різними: державні програми та фонди з відновлення, інвестори, благодійні організації тощо. За словами Ігоря Білецького, виші самостійно визначають, що саме вони хочуть відбудувати, і подають відповідні проєкти. МОН розставляє свої пріоритети: на першому місці – соціальна складова, далі – безпекова (бомбосховища, безпечні простори), потім – питання фасадів, оскільки не закритий на зиму фасад і не включене опалення можуть фактично зруйнувати будівлю. Залежно від того, яке є джерело фінансування, міністерство обирає проєкти. Наприклад, якщо активізується фонд, який фінансує безпечний простір, - то із системи Dream беруть ті проекти, які відносяться до безпечного простору. Але за ці кошти не можна, наприклад, вставити вікна. Ігор Білецький наголошує, що ХНУМГ має готові проєкти для фонду будь-якого спрямування.
За його словами, якщо проаналізувати всю відбудову, що її вже здійснив виш, то фінансування надходило із трьох основних джерел:
- близько 60% - державні кошти;
- 30% - власні кошти університету;
- 10% - благодійна допомога від випускників, будівельних організацій Харкова та міжнародних партнерів. Наприклад, у 2024 році Асоціація випускників та стейкхолдери передали вишу 5 млн грн.
Ректор наголошує: незважаючи на складну ситуацію із фінансуванням, продовження бойових дій, постійні обстріли Харкова, станом на квітень-2025 без реконструкції залишається лише близько 10-12% площ університету, які зазнали пошкоджень і руйнувань протягом повномасштабного вторгнення. Ця цифра незадіяних у роботі вишу площ співставна з довійськовими показниками: завжди близько 10% площ було виведено під ремонт.
Символом того, що життя продовжується, незважаючи на всі перепони, стала відбудова головного корпусу вишу – бекетівської будівлі в центрі Харкова. У лютому 2023-го російська ракета знищила тут три із семи надземних поверхів, зруйнувавши 7000 м².
