Конституционный суд начал рассмотрение дела по представительству Харьковского горсовета

Пленарное заседание КС открылось в составе 15 судей (при кворуме 12 судей).

Полный текст пресс-релиза:

12 лютого Конституційний Суд України на пленарному засіданні розпочав у формі усного слухання розгляд справи за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Харківська міська рада звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) у контексті права органу місцевого самоврядування скасовувати свої рішення, прийняті раніше, чи вносити до них зміни.

На думку автора клопотання, практична необхідність в офіційному тлумаченні зазначених положень Конституції України та Закону обумовлена відсутністю однозначного їх розуміння при застосуванні органами місцевого самоврядування, що перешкоджає нормальній діяльності цих органів та призводить до обмеження їх конституційних прав та повноважень.

Суб’єкт права на конституційне подання зазначає, що право скасовувати власні рішення і вносити до них зміни закріплено за ним окремими положеннями Закону та Регламентом Харківської міської ради (далі – Регламент), затвердженим її Рішенням 31.05.2006 року № 17/06. На підтвердження наявності такого права він також посилається на Рішення Конституційного Суду України у справі про правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 27 лютого 2001 року № 1-рп/97, Рішення Конституційного Суду України у справі про Конституцію Автономної Республіки Крим від 16 січня 2003 року № 1-рп/2003 та пункт 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7. Автор клопотання констатує, що неоднозначне розуміння і застосування норм закону здатне привести до обмеження конституційних прав органів місцевого самоврядування, як це мало місце з Харківською міською радою.

В обгрунтування неоднозначності застосування відповідних положень Конституції України та Закону автор клопотання додає низку рішень судів загальної юрисдикції, в яких, на його думку, показано різне розуміння можливості скасування органами місцевого самоврядування власних рішень та внесення до них змін: в одних випадках суди виходять з відсутності права органу місцевого самоврядування скасовувати чи ревізувати власні рішення, в інших – визнають таке право.

Харківська міська рада, наводячи аргументи, які свідчать про складні ситуації, що виникають при прийнятті нею рішень з питань, наприклад, землекористування, землеустрою, порушує питання про обсяг її права як органу місцевого самоврядування приймати рішення в межах її компетенції, в тому числі як позитивного (дозвіл, установлення, запровадження), так і негативного (заборона, обмеження, скасування) значення. У поданні наголошується, що міська рада – це орган влади; для того, щоб її функції по забезпеченню інтересів громади були виконані належним чином, вона є вільною в прийнятті рішень в рамках компетенції, встановленої для неї Конституцією України і Законом. Вона може дозволяти і забороняти, засновувати і скасовувати в межах своєї компетенції та з урахуванням конкретних обставин у справах, за які вона відповідає. Однак, як про це свідчить ряд судових рішень щодо реалізації цього права при вирішенні, зокрема, земельних питань, його обсяг розуміється по-різному, а подекуди воно взагалі ставиться під сумнів.

Сфера компетенції міської ради та обсяг її прав, йдеться далі в поданні, визначаються рядом нормативних актів, у тому числі Регламентом, оскільки він відповідно до Закону був створений і є чинний на момент прийняття радою її рішень. До того ж, це акт, що регулює поточну роботу ради, однак, як зазначає автор подання, окремі суди, виносячи рішення щодо скасування рішень Харківської міської ради, практично ігнорували право ради спиратися на власний Регламент при прийнятті рішень або їх скасуванні. Жоден з них не поставив також питання про ревізію Регламенту на підставі того, що окремі його положення не відповідають Конституції України, Закону, іншим законам.

Суб’єкт права на конституційне подання вважає, що рішення судів загальної юрисдикції були винесені за різних юридичних обставин і на основі різних норм матеріального права, що є свідченням відсутності неоднозначності у застосуванні судами відповідних положень Конституції України і Закону.

Суддя-доповідач у справі – Юрій Нікітін..

В заседании, кроме представителей субъекта права на конституционное представление Харьковского городского совета – харьковского городского головы Михаила Добкина и советника харьковского городского головы по правовым вопросам Марины Стаматиной – принимают участие Постоянный представитель Верховной Рады Украины в Конституционном суде Анатолий Селиванов, а также заместитель председателя Комитета ВР по вопросам строительства и местного самоуправления Юрий Ключковский.
 
Предполагалось также участие заместителя главы секретариата Президента Украины, представителя Президента Украины в КС Марины Ставнийчук, которая на заседании отсутствует.

Перед перерывом суд заслушал Харьковского городского голову Михаила Добкина и его советника Марину Стаматину, которые ответили на вопросы судей, а также А. Селиванова.

Отвечая на вопросы судей, Марина Стаматина, отметила, что в 2004 году, когда вносились изменения в Конституцию Украины, предполагалось, что вслед за изменениями на государственном уровне произойдет и реформа местного самоуправления. Но, к сожалению, необходимые законы так и не были приняты, и сегодня получился дисбаланс между тем, что отнесено к компетенции органов местного самоуправления, и другими ветвями власти.

До недавнего времени порядок рассмотрения споров регулировался главой 31А Гражданско-процессуального кодекса 1963 года. К ней было соответствующее разъяснение Пленума Верховного суда Украины, где говорилось, что орган местного самоуправления имеет право вносить изменения либо отменять ранее принятые решения.

Однако с 1 сентября 2005 года вступил в действие Кодекс административного судопроизводства, который выделил в отдельную ветвь судебной системы административное судопроизводство. С этого момента некоторые юристы решили, что изменять или отменять решения городского совета имеют право только судьи.

Эта концепция порождает следующий парадокс. Если, к примеру, в Харьковском горсовете решили отменить или изменить какое-либо решение, то это попросту невозможно сделать. Ведь обратиться с иском в суд о признании незаконным своего же решения нельзя. Создается тупиковая ситуация, решить которую в рамках правового поля невозможно.

Таким образом, местное самоуправление оказалось лишено прав.

В 11.45 суд ушел на перерыв.