«Ніколи не думайте, що ви щось змогли таке, чого ніхто інший не зміг», – Андрей Хлывнюк

– Андрей, недавно вышел ваш новый альбом. Есть ли уже планы на следующий? Каким он будет?

– Вже є дві пісні: «Піддубний Микола» та «Маленька дитина». Обидві вони екранізовані, одне відео вже можна побачити на екранах, друге готується до виходу. До січня місяця на студії дозаписуємо платівку, назви якої ще немає, тому що, в принципі, матеріал не збитий, не готовий композиційно.

– Будут ли дуэты?

– Скоріш за все, не дует, а тріо – ТНМК, Pianoboy,  Бумбокс. В рамках концерту-трибьюту пам’яті  Михея нас попросили і ми «зробили» пісню «Для тебя». Певно, вона увійде в новий альбом.

– Бумбокс побывал с туром в Америке. Как вам публика? Планируете ли еще раз там побывать?

– Так, ми плануємо ще один тур в Сполучені Штати, і є в думках Канада ще раз. Перший тур був пробним і, безумовно, він на 50 відсотків був більш туризмом, ніж концертною діяльністю. Але рівень залів і «апарату» не був нижчим, а іноді і виявлявся вищим, аніж в пострадянських країнах. Не секрет, що, здебільшого,  на концерти, скажімо так, слов’яномовних  команд ходять вихідці із колишнього СРСР, а також з України, Росії і так далі. І 90-80 відсотків аудиторії склали наші співвітчизники колишні. Це було приємно. Люди приходили не тільки безпосередньо за музичним матеріалом, але і, як мені здалося, за якоюсь ностальгією за тими часами, коли вони були тут, були частиною цього суспільства.

– За время своего существования группа «Бумбокс» создала немало качественных каверов. Собираетесь ли вы их выпустить отдельной пластинкой?

– Окремої платівки не буде поки що – точно. Більш того, така кількість кавер-версій в творчості команди, перш за все, спричинена тим, що автори пісень або автори проектів, присвячених тим чи іншим композиторам, зверталися до нас з проханням зробити щрсь і ми не могли відмовити з приводу тих чи інших причин, як то повага до музиканта, якого нема вже з нами, або який працює, живе, творить і до нього дуже позитивне ставлення. Тільки один кавер був з ініціативи моєї особистої – це кавер на відому пісню вокально-інструментального ансамблю «Гора».

– Вы являетесь автором текстов многих песен. Планируете ли вы в будущем уйти в литературу и издать сборник стихов?

– Ні, нічого такого. Не варто плутати поетів справжніх з естрадними і рок-музикантами. Це трошки різні речі. Поети завжди на ґатунок вище. Завжди, принаймні для мене, на кілька кроків попереду. Це люди, які використовують набагато багатший запас слів і справді несуть щось світле, добре, вічне. Не в зразок поетам-піснярам.

– Что или кто является для вас главным образцом в творчестве?

– Багато дуже людей, майже вся бібліотека ХХ сторіччя і не тільки. Багатьох дуже композиторів я вважаю своїми наставниками і мені дуже до них далеко. Повірте, щось було вже набагато цінніше, власне, в будь-якій сфері життєдіяльності, можливо. Крім нових технологій. Тому ніколи не думайте про те, що ви щось змогли таке, чого ніхто інший не зміг. Обов’язково було вже щось більш цікаве до вас. І чудово, що Еддісон вигадав, як записувати звук і ми маємо змогу зараз послухати людей, які творили на студіях з першого дубля, робили матеріал, до якого навіть з сучасними студійними технологіями сучасним виконавцям дуже і дуже далеко.