Коли патологія не вирок. Як раннє втручання допомогло харків’янину із синдромом Дауна стати кінозіркою

А через 15 років Владислав, попри патологію, знявся в українській стрічці, права на яку викупив канал HBO.

Батьки Владислава не приховують: прийняти факт, що їхній син інакший – було важко. Повірити, що він може мати повноцінне життя і займатися тим, чим й інші діти – було ще важче. Перші 5 років були сповнені труднощів.

Подолати їх родині допомогла послуга раннього втручання. Із Владом працювали спеціалісти різних спрямувань, зокрема психологи та логопеди. Правильний підхід та вчасна допомогли скоригувати стан Влада. Нині йому 19. І він захоплюється плаванням, шахами, настільним тенісом та любить готувати. Окрім того, Влад вступив у соціально-економічний коледж у Харкові і став першим студентом із синдромом Дауна, у цьому закладі.

«Він сам добирається до коледжу. Батько лише раз показав дорогу. Влад усе запам’ятав і їде на навчання сам, по дорозі зустрічається з друзями. Звісно, я переживаю і чекаю дзвінка, коли він скаже, що доїхав. Але для Влада відчуття самостійності дуже важливе», розповідає Наталія Погребна.

Навчання у коледжі – не єдине досягнення хлопця. У 2019 році на екрани вийшли одразу дві стрічки, де знявся Владислав. Документальний фільм «Три товариші» розповідає про трьох друзів-спортсменів із синдромом Дауна. «Історія Лізи» - інша стрічка, про дві закохані пари, де один з партнерів має синдром Дауна. Цей фільм викупив телеканал HBO для трансляції у 14 країнах.

Соціалізуватися, розвивати свої таланти, навчатися та вести активний спосіб життя Владиславу Погребному було б неможливо без любові і підтримки сім’ї та вчасної допомоги спеціалістів. Саме для цього існують центри раннього втручання. Розповідаємо більше про ці заклади у рамках Просвітницької кампанії на підтримку деінституціалізації й попередження потрапляння дітей в інтернати.

Поки центрів раннього втручання в по усій Україні не більше десяти. Але для якісної допомоги та підтримки сімей, де є діти з особливими освітніми потребами, такі заклади бути у кожній громаді. У центрах  раннього втручання надають широкий комплекс послуг для дітей з першого дня життя і до чотирьох років. Їх супроводжують лікарі, логопеди, психологи, які пройшли спеціальне навчання. Також в центрах працюють із батьками і допомагають прийняти та особливості своїх дітей та вчать як з ними ладнати.

Створення центрів раннього втручання стало можливим завдяки реформі деінституалізації, розпочатої у 2017 році. Її мета – змінити систему догляду за дітьми з інвалідністю, щоб вони виховувалися у своїх родинах, а не в інтернатах. Для цього запроваджуються послуги, які допомагають інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в суспільстві.

У рамках Просвітницької кампанії на підтримку деінституціалізації й попередження потрапляння дітей в інтернати,  розповідаємо більше

Які ще існують послуги, котрі можуть отримувати батьки з дітьми із інвалідністю та особливими освітніми потребами у громаді - нижче в слайдах: